Анотація: У монографії визначено й обґрунтовано провідну роль соціальних ресурсів у системі сталого розвитку, досягненні національних цілей сталого розвитку — 2030. Розкрито концептуальні та правові засади управління соціальними ресурсами в державі й регіонах при становленні процесів децентралізації. Обґрунтовано пропозиції щодо коригування суспільних відносин між центром і регіонами відносно делегування й розподілу функцій, повноважень, відповідальності при залученні та використанні соціальних ресурсів. Запропоновано інституційні й організаційні механізми розвитку громадянського суспільства в умовах децентралізації та демократизації управління. Розкрито роль волонтерської діяльності в Україні як форми активізації соціальних ресурсів. Визначено напрями забезпечення інституалізації соціальної відповідальності, обґрунтовано її особливості у процесі модернізації соціальних відносин. Актуалізовано проблему соціальної відповідальності громадянського суспільства та її ролі в забезпеченні соціальної безпеки в Україні. Розглянуто соціально-економічні механізми нагромадження людського капіталу при децентралізації управління на основі перерозподілу повноважень і ресурсних джерел. Викладено стратегічні аспекти збереження людського капіталу в умовах системної кризи. Досліджено концептуальні та науково-практичні засади використання податково-бюджетних інструментів для забезпечення розвитку соціальної сфери регіону в умовах децентралізації. Наведено ключові положення бюджетно-податкової децентралізації в Україні. Обґрунтовано необхідність виконання принципу субсидіарності та вимог Європейської хартії місцевого самоврядування щодо збільшення частки власних доходів місцевих бюджетів. Здійснено аналіз проблем фінансування регіональної інфраструктури. Викладено інституціональні засади розвитку соціального підприємництва в Україні.